Музичний керівник
«Розвиток музично-творчих здібностей дошкільнят»
Сучасний світ – це світ креативних особистостей, адже вершин у ньому досягають лише ті, хто мислять неординарно, творчо, хто нестандартно підходить до розв’язання будь-яких проблем. Не випадково у Державній базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку креативність вперше визначено як одну із семи основних ліній розвитку. І хоча на формування креативної особистості впливає чимало чинників, відчутних успіхів у цій справі можна досягти, використовуючи засоби музичного виховання.
Розвиток музичних здібностей дітей у процесі творчої діяльності
Важливу роль у становленні творчої особистості ми відводимо музичному вихованню дітей. Адже саме музичне виховання покликане допомогти дитині усвідомити себе як суб’єкта творчості: відчути у собі композитора, художника, митця. Залучати дітей до музичної діяльності, ми прагнемо, щоб діти активно імпровізували, виявляли власну творчість у різних видах музичної діяльності, збагачували власний досвід, отримувати позитивні враження від взаємодії з музичним мистецтвом.
У кожного малюка потрібно, розвинути музичні здібності, які у певній мірі є абсолютно в усіх і, зазвичай, проявляються лише тоді, коли дитина виступає не як пасивний слухач, а як творець музики, її активний діяч. Педагоги, залучаючи дітей до активної діяльності, спонукають їх до розкриття своїх мовленнєвих, музичних та танцювальних здібностей.
Ставимо за мету:
* збагачувати словник дітей, використовуючи мовленнєві вправи;
* стимулювати творчу рухову та мовленнєву активність;
* формувати вміння
— супроводжувати спів грою на дитячих музичних інструментах;
— відтворювати різними звуками (оплесками, притупами, виляскуванням) ритм музики;
— імпровізувати;
— створювати елементарний інструментальний супровід казок (гра на музичних інструментах);
— озвучування віршів;
— озвучування розповідей, явищ природи, птахів.
Ці завдання ми реалізуємо у різних формах роботи з дітьми, зокрема під час:
* музичних занять;
* розваг;
* театралізованих дійств;
* свят;
* індивідуальної роботи з дітьми.
Роботу музичного керівника продовжують вихователі.
Гра на музичних інструментах:
1) З перших кроків музичного виховання діти розпочинають музикування на найпростіших музичних інструментах-іграшках (різноманітні брязкальця, мара каси, бубенці, дзвіночки тощо). Далі вони набувають навичок гри на музичних інструментах таких груп як:
* ударно-шумові (бубен, барабан, тріскачка, трикутник, тарілки);
* струнні (арфа, гусельки, цитра);
* духові (свистульки, дудочки).
Поступово діти мають переходити до освоєння навичок гри на більш складних музичних інструментах ударної групи з визначеною висотою, зокрема таких як:
* металофон;
* ксилофон.
2) Діти, граючи на музичних інструментах опановують засоби музичної виразності, зокрема такі, як: темп, ритм, регістр, артикуляцію, динаміку.
Інструменти для гри ми використовуємо не лише традиційні, а і саморобні:
* маракаси, заповнені різною крупою, шкарлупкою горіхів, насінням;
* різноманітні «шурхунчики», зроблені з паперу чи целофану;
Металеві інструменти на кшталт дзвіночків чи тріскачок, виготовлені з підвішених або з’єднаних гвіздочків, ключиків, пластинок, пробок тощо.
Під час грим на музичних інструментах пропонуємо дітям творчі завдання: вигадати свою мелодію, продовжити подану запропоновану мелодію, змінити ритм, тембр мелодії.
Велике значення для розвитку творчих здібностей мають музично-ритмічні вправи. Демонструючи характерні рухи певного персонажу, діти під супровід відповідної музики передають особливості його поведінки. Наприклад, танок ведмежати – незграбний, метелика – витончений, зайченяти – жвавий, сніжинки – ніжний.
Не менш цікавою є така форма роботи як озвучування казок.
Спочатку я пропоную дітям вибрати казку. Далі домовляємося, хто якого персонажа озвучуватиме, спільно визначаємо, у кого краще виходить. Діти самі обирають інструменти, які, на їхню думку, більше імпонують тому чи іншому персонажу казки. Наприклад, у казці «Рукавичка» діти озвучують: Мишку – дзвоником, жабку – бубном, Зайчика – металофоном, Лисичку – трикутником, Вовка – кастаньєтами, Ведмедя – барабаном, Діда – тріскачкою.
Під час інсценізації казки імена персонажів замінюємо звучанням відповідних інструментів. Наприклад:
— Хто, хто в рукавичці живе?
— Я — … (звучить дзвоник)!
— Я — … (звучить бубон)!
— Я — … (звучить трикутник). А ти хто?
— Я — … (звучить барабан) волохатий; пустіть мене до хати!
— Заходь!
Ця форма роботи надзвичайно цікава дітям. Показувати казку «Рукавичка» можуть вихованці середньої групи, а озвучувати – старшої і навпаки.
На перегляд готової, добре розученої казки запропонуємо малюків. Такий перегляд приносить маленьким глядачам велике задоволення, а виконавці почуваються справжніми акторами і з кожним показом вдосконалюють свою театральну майстерність.
Форми занять музикування
Діти здатні й до виконання більш складних завдань. Тому головне завдання – вибудовувати на заняттях послідовність від простого до складнішого.
Заняття з музичного інструментування за формою можуть бути:
* індивідуальні;
* групові;
* фронтальні (загальні репетиції).
Індивідуальні заняття:
На індивідуальних заняттях має проводитися робота з солістами чи тими дітьми, які з якихось причин відстають або недостатньо засвоїли навички гри на тому чи іншому інструменті.
Групові заняття:
На групових заняттях відбувається робота з окремими оркестровими групами. Скажімо, добре об’єднати групу дітей які грають на ксилофонах, струнних, або ж виконавців на ударно-шумових інструментах.
У такий спосіб діти будують максимально задіяні в творчому процесі, якнайшвидше досягнуть результату, який дасть їм змогу відчути атмосферу успіху і потяг до музикування.
Фронтальні заняття:
Фронтальні заняття здебільшого використовуються на завершальних етапах розучування музичного твору, коли всі учасники вже розучили свої партії і добре знають, що, де і коли вони грають.
Активна співтворчість музичного керівника та дітей побудова навчання на основі інтерпретації та імпровізації дали змогу значно збільшити ефективність виховання у дітей загальної музикальності.
У дітей старшого дошкільного віку розвинулись такі музичні здібності, як:
* емоційний відгук на музику;
* відчуття музичного ритму;
* музичні слух, уява, пам’ять;
* музично-ігрові і музично-танцювальне виконавство та виконавська творчість у рухах і пластиці.
Результат такої організації музичного виховання – гарно розвинуті музичні, творчі здібності, набутий досвід переживання позитивних емоцій під час різних видів музичної діяльності, розвиток природних задатків справжньої музичної обдарованості.
Спеціально спрямований педагогічний вплив у процесі ознайомлення дітей з музичними забавами, хороводами, етюдами, вправами, іграми, танцями, театральною діяльністю сприяє не лише музично-руховому розвитку дітей, а й їх естетичному вихованню, формуванню базових якостей особистості, є підґрунтям для розвитку мовлення і, головне, сприяє повноцінному приживанню малюнками дошкільного дитинства, що є основним завданням дошкільної освіти.
